Попри розмови про те, що Україну нібито масово заповнюють трудові мігранти, реальні цифри показують зовсім іншу картину. Іноземних працівників, які справді доїжджають до країни та залишаються тут працювати легально, критично мало. На тлі величезного дефіциту кадрів вони покривають менше 1% потреби ринку праці.

🔑 Головне:

✅ Українському ринку праці бракує близько 4,5 мільйона працівників, але реальний приріст легальних мігрантів за рік покрив лише 0,14% цієї потреби.

✅ Кількість дозволів на роботу для іноземців досі значно нижча, ніж була до 2022 року.

✅ Потік працівників із РФ та Білорусі фактично зник, натомість частіше в Україну намагаються їхати громадяни Туреччини, Індії, Узбекистану, Бангладеш та інших країн.

✅ Бізнесу складно залучати іноземців через бюрократію, візові процедури та посилені безпекові перевірки.

📊 Що показує статистика

За даними, які наводить «Укрінформ», у 2025 році українським роботодавцям видали 9 582 дозволи на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Водночас 3 310 раніше чинних дозволів було скасовано.

У підсумку чистий приріст склав лише 6 272 трудових мігранти. Для країни, де дефіцит робочої сили оцінюють у мільйони людей, це майже крапля в морі.

До повномасштабного вторгнення українські компанії щороку оформлювали близько 21 тисячі дозволів на роботу для іноземців. Нині ж ринок лише повільно відновлюється:

📌 2024 рік — 4 720 дозволів;

📌 2025 рік — 7 483 дозволи на первинне працевлаштування.

За інформацією Державної міграційної служби, наприкінці 2025 року на офіційному обліку в Україні перебували 47 684 іноземці. З них 8 440 осіб уперше отримали посвідки на тимчасове проживання.

🌍 Звідки найчастіше приїжджають працівники

Очільниця ДМСУ Наталія Науменко повідомила, що понад 64% усіх дозволів на роботу у 2025 році припали лише на 10 країн.

Найбільше дозволів отримали громадяни:

🇹🇷 Туреччини — 1 408;

🇮🇳 Індії — 946;

🇺🇿 Узбекистану — 936;

🇦🇿 Азербайджану — 605;

🇧🇩 Бангладеш — 600;

🇨🇳 Китаю — 516;

🇵🇰 Пакистану — 374;

🇨🇴 Колумбії — 335;

🇬🇧 Великої Британії — 311;

🇺🇸 США — 248.

Розподіл працівників за сферами доволі показовий. Громадяни європейських країн та США частіше приїжджають як висококваліфіковані спеціалісти: топменеджери, консультанти, фахівці ділового сектору.

Натомість працівники з країн Азії зазвичай закривають вакансії у будівництві, промисловості та сфері послуг.

🚧 Чому іноземців так мало

Отримати дозвіл на роботу — це ще не означає реально потрапити на українське підприємство. Для громадян із візових країн наступним етапом стає оформлення національної візи типу D для працевлаштування.

Саме тут і виникає найбільша проблема. Документи проходять жорстку перевірку в українських посольствах за кордоном. Через безпекові ризики до процесу активно залучають Службу безпеки України.

У результаті між кількістю погоджених дозволів і кількістю реально виданих віз утворюється величезний розрив. Тобто роботодавець може знайти працівника, оформити частину документів, але людина все одно не доїде до України.

⚠️ Що кажуть у ДМСУ про різні країни

У Міграційній службі наголошують: до залучення іноземних працівників потрібен диференційований підхід. Адже міграційні ризики для різних країн суттєво відрізняються.

Особливу увагу в ДМСУ звертають на Бангладеш. За словами Наталії Науменко, ця країна є бідною та перенаселеною, а її державна політика фактично стимулює виїзд громадян за кордон.

Проблема в тому, що у разі порушення закону повернути таких людей назад через посольство Бангладеш майже неможливо. Це може створювати додаткове фінансове навантаження для українських платників податків.

Статистика показує, наскільки суворим є відбір: із 600 дозволів на роботу громадяни Бангладеш отримали лише 32 візи типу D і тільки 7 посвідок.

🇵🇰🇮🇳 Індія та Пакистан: ситуація інша

Пакистанських та індійських працівників у ДМСУ оцінюють більш позитивно. Їх вважають кваліфікованішими кадрами, які здатні швидше навчатися та адаптуватися до українського ринку праці.

Але навіть для них процедура залишається складною:

📌 Пакистан: 374 дозволи, 29 віз і 7 посвідок;

📌 Індія: 946 дозволів, 344 візи та 220 посвідок.

Тобто навіть там, де потенціал для працевлаштування є, бюрократичне та безпекове «сито» пропускає далеко не всіх.

🛑 Чи є в Україні масовий наплив мігрантів

На тлі чуток про нібито неконтрольований потік іноземців із країн Африки та Азії у ДМСУ заявляють: таких масових процесів немає.

Україна зараз не є країною, куди масово їдуть шукати міжнародного захисту. З січня по квітень 2026 року було подано лише 16 заяв від 19 осіб на отримання статусу біженця. Це менше п’яти людей на місяць.

Загальна кількість таких осіб в Україні залишається стабільною. На кінець минулого року вона становила 2 378 громадян.

📉 Чому це проблема для бізнесу

Український бізнес уже зараз відчуває гострий дефіцит робочих рук. Але чинна міграційна модель фактично не дозволяє швидко та масово залучати потрібних працівників з-за кордону.

З одного боку, країні потрібні кадри. З іншого — через війну та безпекові ризики держава не може просто відкрити двері для всіх охочих.

Саме тому експерти закликають Україну терміново переглянути міграційну політику. За основу пропонують брати досвід Канади, Австралії чи Ізраїлю, де діють зрозумілі правила залучення кваліфікованих іноземних працівників.

💬 Висновок простий: мігранти поки що не рятують Україну від кадрової кризи. Їхня реальна кількість настільки мала, що вона майже не впливає на загальний дефіцит робочої сили. Без нових прозорих правил бізнес і надалі залишатиметься сам на сам із проблемою нестачі працівників.

Підписуйтесь на канал Типовий Дніпро  в Telegram чи Viber щоб бути в курсі останніх подій.