Українські банки запропонували змінити правила роботи з боржниками, які діють під час воєнного стану. Фінансові установи хочуть спростити процедури повернення проблемних кредитів, зняти частину обмежень і отримати більше інструментів для стягнення заборгованості.

Про це пише LIGA.net.

Що пропонують банки

На початку 2026 року банківські асоціації передали до Верховної Ради та Національного банку пакет пропозицій щодо реформування ринку проблемних боргів. Для розгляду цих ініціатив уже створили спеціальну робочу групу.

Серед головних пропозицій — скасування мораторію на стягнення іпотечного житла. Тобто банки хочуть повернути можливість активніше працювати із заставною нерухомістю, якщо позичальник тривалий час не виконує кредитні зобов’язання.

Штрафи та пеня можуть повернутися

Ще одна ініціатива фінансових установ — відновлення штрафів і пені за прострочення кредитних платежів. Нині такі санкції обмежені через правила, запроваджені після початку повномасштабної війни.

Банки вважають, що чинна система створює дисбаланс: частина позичальників може роками не платити за кредитом, а потім повернути лише основну суму боргу без додаткових фінансових наслідків.

На думку банківського сектору, це ускладнює роботу з проблемною заборгованістю та збільшує ризики для фінустанов.

Невеликі борги хочуть стягувати швидше

Фінансові установи також пропонують запровадити механізм швидкого стягнення невеликих боргів через нотаріальні процедури. Це дозволило б кредиторам повертати частину заборгованості без тривалих судових процесів.

Крім того, банки виступають за розширення повноважень третейських судів у спорах між кредиторами та позичальниками.

Фактично йдеться про те, щоб зробити процедури стягнення боргів швидшими, дешевшими та менш залежними від класичних судових розглядів.

Чому банки вимагають змін

У банківському секторі пояснюють свої пропозиції обмеженнями, які були запроваджені законом №2120-IX на початку повномасштабної війни.

Наразі діє заборона на примусове виселення громадян з іпотечного житла. Також обмежене нарахування штрафних санкцій за прострочені кредитні платежі.

Банки заявляють, що ці норми були важливими у перші етапи війни, але зараз потребують перегляду. На їхню думку, правила мають враховувати не лише захист позичальників, а й стабільність фінансової системи.

Юристи попереджають про ризики

Водночас частина юристів та експертів ставиться до таких ініціатив обережно. Вони попереджають: скасування або послаблення мораторію може збільшити ризик втрати житла для людей, які опинилися у складному фінансовому становищі.

Особливо чутливим є питання іпотечної нерухомості. Якщо банки отримають більше можливостей для стягнення заставного майна, частина боржників може залишитися без житла.

Також експерти звертають увагу на небезпеку пришвидшеного стягнення боргів без повноцінного судового розгляду. На їхню думку, такі процедури мають містити достатні гарантії для захисту прав громадян.

Що кажуть дані НБУ

Попри вимоги банків, статистика Національного банку України показує, що якість кредитних портфелів поступово покращується. Частка проблемних кредитів зменшується з 2023 року.

Це означає, що ситуація у банківському секторі не є такою критичною, як у перші місяці повномасштабної війни. Водночас проблемна заборгованість досі залишається важливим питанням для фінансових установ.

Навіщо банкам це потрібно

Аналітики пояснюють: банки зацікавлені у швидшому поверненні коштів, особливо коли йдеться про кредити із заставним майном. Реалізація застави дозволяє фінустановам знижувати ризики, вивільняти ресурси та скорочувати витрати на роботу з боржниками.

Для банків це питання фінансової ефективності. Для позичальників — потенційний ризик втрати майна у разі несплати кредиту.

Що це означає для боржників

Якщо запропоновані зміни підтримають, боржникам доведеться бути значно уважнішими до прострочених платежів. Зволікання з погашенням кредиту може мати швидші та серйозніші наслідки, ніж зараз.

Особливо це стосуватиметься іпотеки, дорогого заставного майна та систематичних неплатежів.

Висновок

Банки хочуть повернути собі більше інструментів для стягнення боргів, зокрема через скасування мораторію на іпотечне житло, відновлення штрафів і прискорення процедур повернення заборгованості.

Однак експерти попереджають: такі зміни можуть посилити тиск на боржників і створити ризики для людей, які через війну втратили стабільний дохід.

Тож головна інтрига — чи погодиться держава послабити захист позичальників заради швидшого очищення банківських балансів.

Підписуйтесь на канал Типовий Дніпро  в Telegram чи Viber щоб бути в курсі останніх подій.