У Києві та інших обласних центрах українці почали отримувати платіжки з боргами за опалення за січень. Але саме в цей період у багатьох квартирах тепла фактично не було через російські удари по інфраструктурі. Тож у людей виникло закономірне питання: чому вони мають платити за послугу, яку не отримали.

Про це у своєму відео розповів економіст Олег Устенко, передає “Хвиля”.

💸 Чому в платіжках з’явилися борги

За словами економіста, логіка комунальних підприємств полягає в тому, що після російських атак довелося терміново ремонтувати мережі та ліквідовувати наслідки ударів.

Такі роботи коштували значних грошей. У випадку з “Київтеплоенерго” витрати на ремонт фактично розклали на абонентів і включили у платіжки.

❄️ Чому люди обурилися

Кияни та мешканці інших міст одразу відреагували на такі нарахування. Головне питання звучить просто: чому потрібно платити за тепло, якого в домівках не було.

За словами Устенка, така ситуація викликала обурення у багатьох споживачів, адже фактично послуга не була надана.

🏛️ Що заявили в уряді

Прем’єрка вже повідомила, що такі рахунки оплачувати не потрібно. В уряді пообіцяли розібратися із ситуацією та знайти рішення.

Однак залишається головне питання — хто саме має покрити витрати, якщо не споживачі.

🏙️ Хто має платити замість людей

Економіст наголошує: споживачі не повинні оплачувати послугу, яку фактично не отримали.

“Київтеплоенерго” є муніципальним підприємством, тобто належить місту. Відповідно, збитки мало б покривати місто Київ.

⚠️ Чому місту складно це зробити

Втім, за словами Устенка, столичний бюджет уже давно перебуває у складному стані. Додаткових коштів на покриття таких витрат у міста може просто не бути.

Тому найбільш імовірний шлях — звернення до Кабінету міністрів із проханням про фінансову підтримку з державного бюджету.

💰 Де можуть взяти гроші

Економіст припускає, що кошти можуть виділити з нового резервного фонду. Старий фонд уже був фактично порожній, а Верховна Рада нещодавно створила його заново та наповнила грошима.

Саме з цього джерела можуть фінансувати непередбачені витрати, зокрема пов’язані з наслідками російських атак по інфраструктурі.

🇺🇦 Проблема стосується не лише Києва

Устенко наголошує, що це не тільки київська історія. Подібні проблеми можуть виникати в усіх регіонах, які потерпали від обстрілів і де місцеві бюджети також не мають достатньо коштів.

За його словами, це серйозне випробування для регіональної влади, яка має пояснити ситуацію людям і стати на їхній бік.

🗣️ Що мають зробити місцеві чиновники

На думку економіста, місцева влада повинна не перекладати витрати на мешканців, а звертатися до уряду та шукати державне фінансування.

Саме регіональні керівники мають пояснити людям, чому виникли такі нарахування, і домогтися справедливого рішення.

⚡ Чому це важливо перед новим опалювальним сезоном

Для Кабміну ця ситуація має стати сигналом. Держава повинна чітко визначити, як використовувати кошти резервного фонду, яким має бути його обсяг і хто оплачуватиме наслідки атак по комунальній інфраструктурі.

Особливо це важливо зараз, коли країна готується до нового опалювального сезону.

🚨 Ризик повторення залишається

Устенко попереджає, що росія з високою ймовірністю продовжить бити по цивільній інфраструктурі. А отже, подібні ситуації можуть повторитися і в майбутньому.

Саме тому, за його словами, потрібно вже зараз ухвалювати зважені рішення, щоб люди знову не опинилися перед вибором — платити за ненадані послуги чи накопичувати борги.

Підписуйтесь на канал Типовий Дніпро  в Telegram чи Viber щоб бути в курсі останніх подій.