В Україні можуть посилити відповідальність за булінг у закладах освіти. Новий законопроєкт передбачає збільшення строку, протягом якого кривдників можна притягнути до відповідальності. Це має допомогти уникнути ситуацій, коли справи закривали лише через затягування розгляду.

⏳ Строк покарання хочуть збільшити до року

Наразі за цькування у школі можна притягнути до відповідальності лише протягом трьох місяців із моменту події.

Законопроєкт №14127 пропонує збільшити цей строк до одного року. Це означає, що справу про булінг не зможуть так легко закрити лише через те, що розгляд затягнувся.

⚖️ Чому чинні правила працюють не завжди

Через короткий строк притягнення до відповідальності частина справ про булінг просто не доходить до реального покарання.

За даними, які наводять у матеріалах до ініціативи, упродовж 2019–2024 років українські суди закрили понад 220 справ про булінг саме через сплив строків. У деякі роки та в окремих регіонах уникнути покарання могли від 10% до 32% винуватців.

🧑‍⚖️ Як кривдники уникають відповідальності

На практиці справи нерідко затягують до моменту, коли спливає тримісячний строк. Після цього суд уже не може накласти стягнення, навіть якщо факт булінгу був зафіксований.

Нові правила мають ускладнити таку схему. Якщо строк збільшать до року, у батьків кривдників та адвокатів буде значно менше можливостей затягувати процес заради закриття справи.

🏫 Що це дасть школам і дітям

Збільшення строків може змусити школи, поліцію та інші відповідальні органи уважніше ставитися до випадків цькування.

Адміністрації закладів освіти доведеться ретельніше фіксувати факти булінгу, збирати докази та реагувати на скарги, а не сподіватися, що проблема зникне сама собою.

📢 Позиція освітнього омбудсмена

В офісі освітнього омбудсмена ініціативу підтримують, але вважають її недостатньою.

На думку правозахисників у сфері освіти, одного лише збільшення строків замало. Потрібно також суттєво підвищити штрафи за булінг і краще прописати механізми захисту постраждалих дітей.

💸 Штрафи можуть бути вищими

Освітній омбудсмен пропонує збільшити штрафи для кривдників та їхніх батьків до 300–600 неоподатковуваних мінімумів.

Такі санкції мають стати відчутнішими та показати, що насильство серед дітей — це не “дитячі сварки”, а серйозне правопорушення.

👩‍🏫 Захист потрібен не лише школярам

Окремо пропонують посилити захист учителів, які також можуть ставати жертвами цькування.

Правозахисники наголошують: законодавство має чітко гарантувати безпечне середовище не лише для дітей, а й для педагогів.

🎓 Чи поширять правила на студентів

Ще одна пропозиція — поширити антибулінгові норми на повнолітніх студентів коледжів та університетів.

Нині законодавство більше сфокусоване на школах, хоча цькування може відбуватися і в інших закладах освіти.

🗓️ Рік чи пів року: про що сперечаються експерти

Поки законопроєкт готують до розгляду, юристи дискутують, яким має бути остаточний строк.

Деякі фахівці вважають, що одного року може бути забагато, і пропонують встановити шість місяців. Вони посилаються на практику справ про домашнє насильство та дискримінацію, де піврічного строку часто достатньо для розслідування.

✅ Чому це важливо

Законопроєкт №14127 може стати важливим кроком у боротьбі з безкарністю за булінг. Якщо строк притягнення до відповідальності збільшать, постраждалі діти матимуть більше шансів на захист, а кривдники — менше можливостей уникнути покарання через бюрократичні затримки.

Підписуйтесь на канал Типовий Дніпро  в Telegram чи Viber щоб бути в курсі останніх подій.