В Україні триває дискусія навколо проєкту нового Цивільного кодексу. Документ уже викликав хвилю критики, мітинги у Дніпрі та петицію до президента. Активісти, юристи й правозахисники попереджають: у разі ухвалення кодекс може суттєво змінити життя українців — від питань майна та спадщини до сімейних прав і судової практики.

Про це йдеться у матеріалі «Нашого міста».

📢 Дніпро вийшов на протест: що обурило людей

У травні в Дніпрі відбувся мітинг проти проєкту нового Цивільного кодексу. Учасники акції скандували номер законопроєкту «15150» та заявляли, що не хочуть жити в системі, яка, на їхню думку, працює проти людей.

Мешканці міста кажуть: що більше дізнаються про документ, то більше занепокоєння він викликає. Адже кодекс може зачепити багато сфер повсякденного життя кожної людини.

⏳ Чому людей обурила швидкість розгляду

Одна з претензій протестувальників — поспішність, із якою документ намагалися просувати. За словами учасників мітингу, процес розгляду мав складатися з кількох етапів, однак частину з них намагалися провести дуже швидко.

Люди вважають, що суспільству не дали достатньо часу, щоб розібратися у змінах і висловити свою позицію.

❗ Нечіткі формулювання: головний ризик кодексу

Серед найбільш обговорюваних моментів — поява розмитих понять, зокрема терміна «доброзвичайність». Критики побоюються, що такі формулювання можуть трактуватися судами по-різному.

На думку учасників протестів, це створює ризик суб’єктивних рішень, адже уявлення про мораль і «правильну поведінку» в різних людей можуть суттєво відрізнятися.

📚 Навіщо взагалі хочуть змінити кодекс

Проєкт нового Цивільного кодексу Верховна Рада ухвалила у першому читанні 28 квітня. Автори реформи пояснюють її необхідністю оновити застаріле цивільне законодавство, провести дерадянізацію та наблизити українське право до європейських стандартів.

Водночас критики стверджують, що документ не лише оновлює правила, а й створює чимало правової невизначеності.

🧾 Нова мова закону: що зміниться у термінах

Однією з помітних змін стала нова термінологія. Наприклад, звичне «місце проживання» можуть замінити на «осідок», «володіння» — на «посідання», а «заповідальний відказ» — на «легат».

Юристи попереджають: через зміну термінів можуть виникнути складнощі з документами, судовою практикою, підручниками та правовими висновками, які формувалися роками.

💻 Електронні речі: що корисного є в проєкті

Попри критику, у новому кодексі є й норми, які юристи називають потрібними. Зокрема, документ уперше вводить поняття «електронна річ».

Йдеться про криптовалюту, акаунти в соцмережах, програми, додатки та інші цифрові активи. Це може допомогти захищати майно, яке раніше фактично не мало чіткого правового статусу.

🌐 Право на забуття: чому воно викликає суперечки

Одна з дискусійних норм — право людини вимагати видалення інформації про себе з пошукових систем. Підставою може бути не лише неправдивість інформації, а й те, що вона нібито втратила суспільний інтерес.

Критики побоюються, що цим можуть скористатися люди, пов’язані зі скандалами або корупційними історіями, щоб прибрати з публічного простору небажані згадки про себе.

🏠 Майно та реєстри: чого бояться власники

Багато запитань викликали норми щодо нерухомості. Критики заявляють, що у разі спору перевагу може отримати той, хто першим внесе інформацію до реєстру.

Юристи також нагадують, що не вся державна, комунальна чи приватна нерухомість в Україні належно внесена до реєстрів. Через війну частина власників не має фактичного контролю над своїм майном, що може створити додаткові ризики.

💔 Розлучення та примирення: що може змінитися

Новий кодекс пропонує зробити примирення подружжя не правом, а обов’язком суду. Якщо пара з дітьми не домовилася про умови розлучення, суд може відкласти розгляд справи на шість місяців.

Правозахисники критикують цю норму, адже вона може не враховувати випадки домашнього насильства.

Водночас у проєкті є і зміна, яку деякі юристи підтримують: суд зможе не просто ділити квартиру навпіл, а визначати, кому вона залишиться, а кому має бути виплачена компенсація.

👶 ЕКО та аліменти: нові правила для сімей

Проєкт кодексу також пропонує обмежити можливість штучного запліднення лише випадками, коли є підтверджене медичне безпліддя. Критики зазначають, що це не враховує реалій війни, коли військові можуть фізично не бути поруч із родиною.

Ще одна суперечлива норма стосується аліментів. У документі передбачено, що їх можуть не стягувати, якщо дохід того з батьків, з ким живе дитина, вищий за дохід іншого. Опоненти вважають, що це може створити простір для зловживань.

🏳️‍🌈 Права одностатевих пар: чому це важливо для євроінтеграції

У новому кодексі шлюб визначається як союз чоловіка та жінки. Критики зазначають, що це може ускладнити подальше врегулювання статусу одностатевих партнерств.

Правозахисники нагадують: Україна має євроінтеграційні зобов’язання щодо надання таким парам базових прав, зокрема у питаннях майна та спадкування.

🎖️ Ветерани та люди з ПТСР: ризик надмірного контролю

Окреме занепокоєння викликають норми щодо людей, які після фронту мають контузії, ПТСР або інші психологічні наслідки війни.

Правозахисники попереджають: замість підтримки в ухваленні рішень люди можуть зіткнутися з обмеженням дієздатності та посиленням контролю над їхнім життям.

🛡️ Оборонні винаходи: чому можуть виникнути проблеми

Суперечки викликала і норма щодо патентування винаходів, які мають відповідати уявленням про належну поведінку та етичні стандарти.

Фахівці з інтелектуальної власності вважають, що це може створити проблеми для оборонної галузі. Адже зброя та засоби ураження можуть не відповідати таким критеріям, хоча під час війни саме ці технології мають критичне значення.

📅 Коли кодекс може набути чинності

Якщо Верховна Рада ухвалить документ у цілому, президент його підпише, а текст опублікують цього року, новий Цивільний кодекс може запрацювати з 1 січня 2027 року.

Юристи радять українцям уважно стежити за ситуацією, адже у разі ухвалення документа судова практика може суттєво змінитися. Інформація з сайту «Наше місто«.

Підписуйтесь на канал Типовий Дніпро  в Telegram чи Viber щоб бути в курсі останніх подій.